Вірус папіломи людини (HPV) високого онкогенного ризику 16; 18 тип, ПЛР- за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (РТ-ПЛР) визначається генетичний матеріал (ДНК) папіломавірусу на момент обстеження. Два типи ВПЛ (16 і 18) спричиняють 70% випадків раку і передракових уражень шийки матки. Більшість випадків ВПЛ-інфекції пов'язано з початком сексуальної активності і є транзиторними, хоча в певних випадках ВПЛ-інфекція залишається латентною і може активуватись через деякий час. Упродовж двох років після інфікування самостійно відбувається елімінація вірусу до 80-90%. Після закінчення цього терміну при хронічній інфекції, незначна кількість ВПЛ прогресує і може призводити до розвитку цервікальної інтраепітеліальної неоплазії (CIN), а потім - раку шийки матки. Розвиток злоякісних пухлин на фоні інфікування ВПЛ 16/18 типів пов'язаний із дією вірусів на життєдіяльність ураженої клітини. ВПЛ вбудовуються в геном інфікованої клітини, порушуючи цикл її поділу та перешкоджають її фізіологічній загибелі.