Сечова кислота – це кінцевий продукт обміну пуринів, котрий міститься у крові. Вона потрапляє в організм із їжею, а також є наслідком розпаду пуринових нуклеотидів. У процесі фільтрації крові в нирках відбувається її відділення та виведення із сечею. Підвищена концентрація кислоти називається гіперурикозурією.
Ранкова сеча:
Першу ранкову сечу рекомендується збирати після 8-годинного періоду лежання та затримки в сечовому міхурі протягом 4-8 годин;
Попередньо потрібно провести гігієнічний туалет зовнішніх статевих органів. В чисту суху ємність зібрати всю першу ранкову порцію сечі (одразу після сну). Бажано, щоб попереднє сечовипускання було не пізніше, ніж о 2 годині ночі;
В одноразовий контейнер перелити сечу в об’ємі приблизно 50-70 мл та щільно закрутити кришку контейнера, щоб запобігти розливанню. Доставити в лабораторію протягом 2 годин;
Перед транспортуванням в лабораторію сеча зберігається в холодильнику при температурі +4 +8 0С.
Добова сеча:
Сеча збирається за добу (хронометрований забір сечі); перша ранкова порція сечі видаляється;
Всі наступні порції сечі, виділені протягом дня, ночі і ранкова порція наступного дня збираються в одну ємність, яка зберігається в холодильнику (+4 +8 °С) протягом усього часу збору (це необхідна умова тому, що при кімнатній температурі суттєво знижується вміст глюкози);
Після завершення збору сечі вміст ємності точно виміряти, обов'язково перемішати і відразу ж відлити в невелику ємність (до 70 мл; ця ємність доправляється в лабораторію для дослідження із зазначенням загального обсягу сечі за добу (діурезу).
Кабінет 
